А ніч вогнем осіннім палить пам*ять,
Розвіє попіл вітер морозний,
Ти був не перший,але був останнім,
Ти особливий, та такий простий.
Тебе я не шукала,ти - спонтанний,
З*явився десь на горизонті мрій,
А потім наче вітер ураганний,
Мене загнав у свій шалений рій.
Гроза пройшла й нічого не зосталось,
Хіба калюжі сліз і тишина,
І листя жовте мляво загойдалось,
ти йди собі, залишуся одна.
Мене врятує тепла чашка чаю,
Чи пляшечка дешевого вина.
Ти йди собі, тебе я не тримаю,
Іди собі туди,де нас нема.
А н ч вогнем ос нн м палить память
© Copyright: Мария Талалай, 2012
Свидетельство о публикации №112110800151
Свидетельство о публикации №112110800151
Рецензии