вони сиділи двоє у кафе,
без поглядів,без жестів,слів ,емоцій,
зелений чай,солодке праліне,
й широкий вибір між життєвих опцій.
розлука,друзі?-ні ,так не піде,
куди ж подіти той тягар історій?
їх завтра легкий вітер рознесе,
на висоті захмареній,просторій
цю відстань колись вилікує час,
хоч й буде вона плакати, чекати
та зараз ,під сумний, тихенький джаз
їм є про що , напевно, помовчати
вони сид ли дво у кафе
© Copyright: Мария Талалай, 2012
Свидетельство о публикации №112110800109
Свидетельство о публикации №112110800109
Рецензии