Вiдколи

Немає краю моєї душі,
Де літали птахи, накрапали дощі.
Нема кінця моєї журби,
Що паплюжить кольори тих птахів, а як би...

А якби я змогла ще раз покохати?
Може змогла б ту журбу подплати?
Що жере мене днями, роками,
Поїдає душу мою темну віками.

І знову весна, заспівали птахи
У моїй журбливій душі, де знесло всі дахи.
Розтанув весь сніг, а про зиму забули,
Відколи кохання прийшло. Відколи...Відколи...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →