Сторінки гортаю і бачу справжню душу
Яка зараз нам невідома, її закрили бетоном і склом
Що вона, вже більше не побаче справжнії зорі свої
Історія могутня, неначе гора
По які піднімались предки
Вони боролися за рідний край
І розбудовували Київ
Київ гарний в славетних часах
Прекрасним був і ніжним
Каштани і столітні дуби
Вколиховували діток
Дніпро – дід здоровенний
Був щасливим як всі
А, зараз смуток тримає
Не, ті вже часи що були
Старі береги співають
По, вуличках шли письменники і актори
Тут про живалися житті, і любов
Але ностальгія, кличе смуток
І знов повертається Київ новий
Киев
© Copyright: Владислав Черковский, 2012
Свидетельство о публикации №112110301534
Свидетельство о публикации №112110301534
Рецензии