Таким тяжким було мені зізнання.
Забула вже,що так болить кохання.
Здавалось,що я вічність не любила -
Мов птаха, що у леті втрача крила.
Я зізнавалась - ніби лід кришила,
Із остраху тремтіло усе тіло,
Але мовчання іще більша кара,
А раптом скаже:"Ти мені не пара?!"
Та я й не прагну, тільки б твої очі
Мені всміхались вдень і серед ночі,
І тільки б голос твій хоч зрідка чути...
Пробач, не можу я тебе забути...
З1знання
© Copyright: Ольга Колодуб, 2012
Свидетельство о публикации №112110207986
Свидетельство о публикации №112110207986
Рецензии
"Таке тяжке освідчення-зізнання.
Забула, як болить кохання
Здавалось, що я вічність не любила
Мов птаха в вирій відлетіла"
- може так співучише?
Пробачте за втручання. Низький уклін за відвідини.
Забігайте почитайте мої україномовні вірші та байки.
Буду чекати на зустріч.
З повагою,
Мих Лис 04.11.2012 22:30 • Заявить о нарушении
Забула, як болить кохання
Здавалось, що я вічність не любила
Мов птаха в вирій відлетіла"
- може так співучише?
Пробачте за втручання. Низький уклін за відвідини.
Забігайте почитайте мої україномовні вірші та байки.
Буду чекати на зустріч.
З повагою,
Мих Лис 04.11.2012 22:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.