Липневий ранок… Встало сонце над долиною,
Прогріло першим теплим промінцем її.
Засяяло, заграло над країною:
«Ну ж, прокидайтесь бо, вже день прийшов новий!».
Дніпро широкий пісню заспівав нам давнюю,
З глибин блакитних крізь віка вона луна.
Старі слова й мелодія нажиті долею,
Які нам молодий Шевченко дарував.
Прийшли його гучні слова крізь людскії серця,
До нас дійшли, не втративши ні пилу ні вогню!
Щоб у душі палав безсмертний Заповіт митця:
До миру, до єднання, до кращого життя.
Живи ж і процвітай, моя вишнева Україна!
Хай сонце сяє завжди далеко в вишині,
Щоб не заплакала ніколи ні одна дитина,
Хай краще посмішку дарує і тобі й мені.
Украине!
© Copyright: Малюка, 2012
Свидетельство о публикации №112103107921
Свидетельство о публикации №112103107921
Рецензии
