Остання осiнь
І розтане ключ журавлиний...
В далині неосяжній синій
Їх тужливий стогін замовкне.
Я дивлюсь на засмучене небо,
На сповиті туманом луки.
Простягаю в надії руки,
Що давно вже відвикли від тебе...
Це як зрада - забути все зовсім...
В плині часу ти став байдужим.
І тому в моїм серці тужить
Ця прощальна, остання осінь.
жовтень, 2012
Свидетельство о публикации №112103006958