I ТИША...

І тиша лягає на землю осінню волого,
І котиться степом, і тягнеться вдалеч дорога.

А в балці гайок зустріча у строкатій заплаві,
Де сонячні бризки гостюють іще золотаві.

Прозоро і світло. Та серця торкається смуток,
Бо літо минуло, залишивши спогадів жмутик...

30.Х.2012


Рецензии
Спогадів жмутик! - Як гарно!
Здоров'ячка і нових віршів!

Людмила Дзвонок   09.11.2012 01:37     Заявить о нарушении
А якщо до того жмутку придивитися...

Алексей Бинкевич   27.11.2012 23:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.