Падають зорi...
З шовковиць, тополь і кленів –
Блискучі, вогненні, прозорі,
Бурштинові, жовті, черлені…
Листя барвисте в трави зелені…
Тиша… глибока тиша…
Може, десь ненароком
Гілку якусь колише
Сойка, шпак чи сорока…
Осені лагідна вдача
Тішить людей красою…
Дощиком інколи плаче,
Вранці сяє росою…
Погляд послала мрійний
Небу в очі – ясні й прозорі.
Осінь – пора чарівна…
В трави листям спадають зорі…
29.10.12
Свидетельство о публикации №112103001121