Чи відгук, чи це ти мене гукаєш,
Але ж в могилі ти лежиш,
Агов, хто то до мене лине,
Із-за стіни, щось виглядає, не муч мене без тебе гірко.
Тікай, тікай, я біль приношу,
Біжи у ліс ховайся, біжи з очей не повертайся,
А ти чого мене клянеш, я ж не зробив тобі нічого,
Ти смерті хочеш і моєї?
Так припини оце знущання,
До мене кригою прилинь, чого чекаєш,
Хіба я знаю, як там в небі,
А може ще й мені раненько?
Ну, що ж ти темне поцілуй,
Мене в пітьмі, хоч прикуси,
Як чашу крові мертву,
Кидаючи слова нечемні.
Твій образ миттю кригою віддав,
І прошмигнув мене вколов і зупинився,
Це ти, це ти, скажи, хоч слово не мовчи,
Ця ніч зведе мене з тобою.
До мене
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112102904654
Свидетельство о публикации №112102904654
Рецензии