Як добре у нiчнiй тишi
Писати прозу i вiршi,
Коли нiхто не заважає
I дум твоїх не напрягає.
Спокiйно лампочка горить.
А все навколо тебе спить.
I тiльки ти один сидиш,
Гадаєш, не спiшиш, твориш.
I так вiдрадно на душi
Складати прозу i вiршi,
Коли в порi нiчнiй, самiтнiй,
Ти думаєш про щось завiтне,
Що виражаєш на листi.
Жовтень 2002 р., Крим
Як добре...
© Copyright: Вера Миреева, 2012
Свидетельство о публикации №112102806028
Свидетельство о публикации №112102806028
Рецензии