Раба до раю не пускають

Раба до раю не пускають

Незрячі істини не знають,
Живучи в повній темноті:
Раба до раю не пускають,
Його катують на хресті.

Святець чатує на воротах,
До раю йдуть одні пани,
До пекла тиснеться біднота -
Киплять на ватрах казани.

І тут, і там усе по блату,
Нема просвіту для раба,
Через ту долю, бо горбата,
Через ту волю, бо слаба.

Через ті очі, бо не бачать,
Через ті вуха, бо глухі –
Убогий люд в раю батрачить,
Відмолює чужі гріхи.

Сліпці прозріють і пізнають,
Як спопелять мару вогні,
Де рай, кого туди пускають ,
 І що виборюють в борні.

Свобода сяє в позолоті,
Буяє воля з джерела,
У рай відчинені ворота ,
Цвіте омріяна земля.


Рецензии