Вже давно весна прийшла
Та зима не відпуска.
Під будинком сніг лежить,
Криги скло там ще блищить...
Так і серденько моє
На снігу. І не встає.
Заморозило себе
І ніяк не відтає,
Хоч давно прийшла пора
Відгукнутись до тепла.
Серце моє, ти проснись!
І до сонця відгукнись.
Лід скоріше розтопи,
Щоби квіти проросли.
Айстрами і мальвами,
Тих,що пахнуть мамою...
Вже давно весна прийшла...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2012
Свидетельство о публикации №112102300393
Свидетельство о публикации №112102300393
Рецензии