Коли здаються, підіймають брудний прапор або білизну.
Коли здаються, комусь не пробачають слабкости, комусь сили.
Коли здаються, хтось дістає вино і справляє тризну,
а хтось - зубами у заборонений плід, поки іще нестиглий.
Коли здаються, пробивають востаннє груди.
Коли здаються, опускають руки, але не зброю.
І боляче бачити, як палають мости повсюди
і гординя тримає розум в облозі, неначе Трою.
І хочеться переступити, подати руку
або знекровитись остаточно, зникнути зовсім,
розчинитись у нетрях міста, перевідчути розлуку,
перетнути себе, перебрати думки, пережити осінь.
І коли здаються, третіх сторін не буває.
І коли здаються, лідер вмирає першим.
І коли здаються, стають чужими навзаєм,
оголивши нерви, вбивши спокій, серце роздерши.
Коли здаються
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112102205412
Свидетельство о публикации №112102205412
Рецензии