Я з затиснутих пальців свій пульс відпущу,
Ковтну жадібно кисень, неначе востаннє.
Загорнуся душею на мить незначну -
Прохолода зігріє моє хвилювання.
Пусті очі завмерли, мов кригою вкриті,
Вони дивляться вниз, а повіки тремтять.
Мені нічого більше в житті цім хотіти -
Це життя не цікаве, і нема що втрачать.
Не відчую я скронями доторку вітру,
Не побачу води, тихий плеск не почую,
І тепла соковитого втрачу утіху.
Моє нудне майбутнє ніхто не врятує.
Багровою сумішшю серце палає;
Я крок потаємний роблю в невагомість.
Ще жити! Ще жити! Я серце благаю!
Воно хоче волі... Я вільний… Натомість...
Троянди червоні мене полонили.
На чорне і біле життя посягнувся.
За грати свободи навіки поринув.
В неволі — я жив, а тепер... (посміхнувся).
2010 р.
Смерть перед Життям
© Copyright: Владимир Булас, 2012
Свидетельство о публикации №112102211472
Свидетельство о публикации №112102211472
Рецензии