Роздуми про слово
Кислий, лагідний, терпкий,
Дух солодких снів діброви
Вабить в світ тремких надій.
Клонить сонечко на захід,
Мчить думок стрімкий кортеж,
В слові є й отрута ягід –
З “вовчим ликом” схоже теж!
Злі слова летять шрапнеллю,
Має вбивчу силу звук,
Чи зчервивівши душею,
Чує хтось сумління стук?
Мак у полі в’яне й блідне,
Всю людську відчувши злість.
Інше слово – заповітне:
Там життя, веселки вість.
Сміхом сонця, сном перлини
Тішить слово, кличе вдаль,
Сушить слізоньки дитини,
Пестить серденька кришталь.
Поєднають букви руки –
Слово стане враз мостом,
І над прірвою розлуки
Ввись злетить душі псалом.
Свидетельство о публикации №112102102113
У Ваших віршів, Валентино, теж є смак
і мені він до вподоби)
з повагою,
Брия-Натали 06.11.2012 22:52 Заявить о нарушении
З теплом та шаною,
Валентина Чайковская 07.11.2012 12:04 Заявить о нарушении