Довірся мукам
Скелет розтрощений на дні,
Тягни крізь полум'я і туші,
Промиє дощ гниле чоло,
Що озирається навколо,
Будує дім, де для мерців,
Потіха груди розривати.
Довірся мукам і пітьмі,
Вона із тіла виб'є душу,
Спустошить почуття твої,
Зіллється стогоном і криком,
І крізь розтрощене чоло,
Пройдуться гіркі, терпкі сльози,
Неначе попелом в труні,
Збираючи думки у купу,
Ти віднайдеш себе на дні,
В безодні жаху і прощення.
Довiрся мукам
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112102111269
Свидетельство о публикации №112102111269
Рецензии