Моя зоря
У висі птахою злечу
І потойбічними сонцями,
В тобі кохання засвічу,
Нехай сіяє поміж нами.
Хай ця зоря із висока,
Тобі осяює стежини,
Веде, як праведна рука,
Твоє кохання у святиню.
У небо журавлем злечу
І над тобою закурличу,
В серця кохання залічу,
Яке я поміж нами зичу.
Почуй мене, почуй мене,
Тобі співаю стоголосо,
Почуй мене і жур мине,
Неначе світанкові роси.
Побач мене, побач мене,
Воскреснуть в пристрасті надії,
Палка любов у вир пірне
І по безодням сум розвіє.
Жадай мене і я явлюсь
За твою долю помолюся,
Всевишньому до ніг вклонюсь,
І дідьку в очі посміюся…
Як у морі пливуть зорі,
Душі тішать день-при-дні,
У коханні, у покорі
Світять нам з височини.
Моя зоря
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2012
Свидетельство о публикации №112102010186
Свидетельство о публикации №112102010186
Рецензии