Часом здається,що я, це не я...
Дивиться з люстра обличчя чуже.
Тінь на обличчі - усмішка твоя,
Шепіт беззвучно-питальний: н е в ж е ?..
Сад задзеркалля скидає плоди,
В тіні твоїй застигає луна.
Часом здається,що ти, це не ти...
А хтось одинокий...І я з ним - одна.
Тріскає люстро. Пливуть небеса.
Тіні зникають, ціловані днем.
Переливається гола роса,
Руки твої обіймають мене...
Люстро
© Copyright: Тамара Севернюк, 2012
Свидетельство о публикации №112101800978
Свидетельство о публикации №112101800978
Рецензии