У Лету канув день...

У Лєту канув день вчорашній,
А я тобі багато не сказав...
Бо зранку доробляв вчорашнє
І новий день у суєту зв"язав...

Мені так шкода дня минулого!
Даремно він пройшов. У суєті.
Шкода і серця недолугого,
І слова, що зависло у путі...

Як буде завтра, я не знаю.
Чи буду я?Чи день прийде?
Тому в сьогоднішній пірнаю
Із ніжними словами  до тебЕ.

Моя голубко легкокрила!
Нема рідніших мні очей.
Ти світ любові нам відкрила.
Горнуся до твоїх плечей...

Цілую ніжно  твої руки,
Вони для мене -два крила!
В часи негоди і розпуки
Були цілюще джерела.

Ти ними душу виповняла,
Вела у неба височінь.
Ти ними діток сповивала.
Тобі я вдячний! Знов цілую їх…

Люблю тебе я до нестями.
До болю. До сердечних ран.
Я так щасливий разом з вами!
Мені тебе сам Бог послав...


Рецензии