Гльоду китиці червоні.
Синій погляд, небеса.
Рук коханої долоні.
Чим, скажіть. не красота?!
Прохолоду цю ранкову,
Як займається зоря,
Я вдихаю світанково,
І окрилиться душа.
Любо жить у ріднім краї,
Кожна мить, як чудеса!
Ось птахів маленька зграя
Знов пірнула в небеса.
Жовті ядра абрикосів
І черешень різноцвіт.
Свіжоскошені покоси,
Десь квітує горицвіт.
Погляд скрізь відпочиває!
Щедро тішиться душа.
Бо живу в такім я краї,
Де краса і чудеса!
Гльоду китиц1 червон1...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2012
Свидетельство о публикации №112101800483
Свидетельство о публикации №112101800483
Рецензии