За хмару сонечко сідає
І потяг мчить через жнива.
Душа моя бринить, співає:
Додому я! До дому я.
Мій дім - моя фортеця!
Завжди в мені оберігає
Думки мої...Бо там вдається
Знайти поезії слова.
Там самота мене колише,
У світлий сум мене верта,
В мої щасливі дні любові
І вона знов у серці пророста!
У тиші любої оселі
Я відчуваю гімн життя!
Там набираюся натхнення,
Знаходжу міць своїм крилам.
Повітря там - бальзам на душу!
Так легко дихати. І там
Є в мене квіти. Думи-діти,
Яких нікому не віддам!
За хмару сонечко с1дае...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2012
Свидетельство о публикации №112101800147
Свидетельство о публикации №112101800147
Рецензии