Моя улюблена людинонько...

Моя улюблена людинонько!
Сумуєш десь за сотні верств,
Як одинокая калинонька,
З душою одинокою. як перст?
Тебе я розумію, любонько!
Хоч коло друзів - та одна...
Стискає тобі туга серденько,
Болить душа...Болить душа!
Болить і крається серденько,
Бо чужина...Все не своє!
Не чуєш мову своєй неньки,
А  чужа  пісня  душу рве.
Чуть хоче бо свою. Улюблену.
Про вишню мамину в саду.
Зелений  гай  густесенький,
І про розплетену косу.
Дивитись хочуть твої  очі
На сад вишневий  у цвіту,
На  мальви, на  троянди гожі,
Що в палісаднику цвітуть...
А ноги рвуться у Карпати,
Де буки й клени шепотять,
Щоб там  схід сонця зустрічати,
Тумани сиві обіймать...
Де зачаровані смереки
Віками споглядають нас,
Де Синевір. де водопади
Пісні співають і шумлять.
Душа летить до України!
І лине до землі вона,
Яку топтали босоніж ми
В краю дитинства і тепла.
Ти не сумуй, моя перлино!
Бо є наш світ. Є ти і я,
Квітуча наша Україна.
Є наша мова. І земля.
Бог збереже  її ім"я!...