Смуток

Слова затерпли в мовчазному колі,
між нами днів незмірна далина,
лише як спомин, десь на крайці долі
живе стрічань притлумлена луна.

Світанок снить, занурений у роси,
і там, де попіл смутку перетлів,
стоїть моя душа простоволоса
на перехресті дум і почуттів.


Рецензии
У купці попелу, де перетлілий смуток
Останній прихисток і спокій віднайшов,
Я рився, мов останній довгоносик,
І непокриту душу віднайшов...

Виталий Савчук   04.11.2012 22:21     Заявить о нарушении
Дякую за гарний відгук, Віталію, щасти!

Инна Приходько   06.11.2012 19:06   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.