Чужина

Кому  я  віддам  свою  тугу, кому?
Ніхто  її  взяти  не  схоче.
Чому  стало  важко  на  серці.чому,
Сльоза  набігае на  очі...

Ледь  сонечко  зійде, я  вийду  на  шлях,
Візьму  лиш  з  собою   надію.
Високі  тополі  над  шляхом  шумлять,
То  плаче   душа.то  радіе....

У  кожного  доля  своя  на  віку,
Моя-то гора.то долина,
Чи  ти залишила,    назавжди  в  садку,
Мою  на  Вкраїні  хатину?

І  плаче душа,  бо  не  знае  вона,
Що  туга  на  серці  віщуе?
Покликала  шляхом  мене  чужина,
Де  плач  мій  ніхто  не  почуе.


Рецензии