У природи нема негоди...
Просто є чиясь нелюбов...
Бо негода - це також погода
Незалежно від наших вподоб.
Ми любим сонечко ласкаве,
Як тихий вітерець війне
Або берізонька косами
Дівочі плечі обійме...
Милуємося небом чистим
І стежкою, що пролягла
Серед полів таких барвистих,
Що мимоволі осліпля.
А коли вітер ревма виє
І небо падає до ніг?
Коли коріння вириває
І буря мчить тобі навстріч?
А як дев"ятим валом хвиля
Летить на берег, де ти є?
ТОді не сприймеш? Будеш квилить,
Така погода - не твоє?
То ти згадай, коли безбожно
Ти нехтував і плюндрував
Ту землю, що безперешкодно
Тобі багатства віддава...
Природа неповаги не прощає!
Вона ,як мати нам усім,
Прийма, годує, напуває
І покара, як заробив,..
Свидетельство о публикации №112101501455