Ви зникнете - неначе й не були.
На Вас чекають люди й магістралі.
Холодний чай - настояний полин,
Я знов на Вашій кухні чайник ставлю.
Ця ніч - безсонна. Чорна і проста.
Ми тягнемось під зорі, як лелеки.
Дивлюсь у Ваші очі. Це так легко...
А завтра в них задивляться міста.
В кімнаті свіжо й вогко - знову ми
Транслюємо свої вже звичні драми.
А бачите - і сімома вітрами
Зорю до нас не скинути з пітьми.
Ви ще не зникли - я вже Вам пишу.
Мої листи за Вами йдуть назирці.
Я в"язну в часі. Йдіть. А я лишусь
Ловити зорі в різьбленій кватирці.
Незакiнчене - думки про розлуку
© Copyright: Долька Полыневая, 2012
Свидетельство о публикации №112101410646
Свидетельство о публикации №112101410646
Рецензии