Из Веточки Вишни... Романс

                Перевод с украинского:
               

               
Ты меня рисовал… синь очей  разливалась раскованно,
За окном – снеговей, ну, а в доме – сиреневый  рай.
Чуть дрожала рука, и голубила взглядом взволнованно
Я тебя… но, прошу я, из жалости не выбирай.

Снег тот мир заносил,…ну, а в нашем – веснянка-рапсодия,
Свечка, изнемогая, томилась, доверясь огню.
Пальцы переплелись – и сердец замерцала мелодия…
Силы нет, чтоб молчать, но и слова я не оброню.

Чудо-скатерть под звёздами так серебрится отчаянно,
На мольберте – взгляд чей-то и розово-нежный расцвет…
Что не сказано нами, осталось волшебною тайною
И растаяло в мареве дней и снегов… может, лет…


Оригинал:

 Ти мене малював...  сині очі  дивились захоплено,

 за вікном хуртовина, а в домі трояндовий рай...

 Ледь  тремтіла рука і голубила поглядом

 я тебе.... але ти  ні про що, я прошу,  не питай.

 Сніг заносив той світ, а у нашім -  весняна рапсодія,

 свічка мліла в знемозі  в обіймах палкого вогню.

 І спліталися пальці,   і душ  мерехтлива  мелодія...

 і несила мовчать, та я й слова,  повір, не зроню.

 Снігове полотно під сузір' ями  срібно - незаймане,

 на мольберті  чийсь погляд і  ніжно рожевий розмай...

 і несказане нами  лишилось  чарівною тайною,

 і розтануло в мареві  днів і снігів : -не питай...