Де б ти не був...
Ти пам*ятай, де народився!
Де тебе мати все повивала
Та до грудей своїх пригортала.
В купіль ніжно тебе окунала,
Над водою молитву читала,
Щоб малеча тай горя не знала,
Тай в житті - усіх шанувала.
Спочатку війна - голод, холод.
Потім рідня - в сиротинці морок.
Потім система та табори,
Бо шанували коріння свої.
Хтось хотів усім володіти,
Щоб рабами зростали діти.
Скільки Вкраїну тай на коліна,
Як ту дівчину, що завинила.
Скільки її все катували?
Скільки її тай мордували?
Вільне серце не подалати,
Віру люду тай не зломати.
Із покоління в покоління -
Від діда до батька,
Від батька до сина,
Передавались усі знання,
Щоб розквітала наша Земля.
В серце душу предки поклали,
Тай нащадкам своїм наказали:
Де б ти не був, де не спинився -
Ти пам*ятай, де народився!
Свидетельство о публикации №112101200908
Оксий Ожына 04.06.2013 02:25 Заявить о нарушении
Козацький рід не зламати, на коліна не поставити, а й тому і не здолати. Хоч українці і терплячий народ, але якщо його добряче зачепити, то вже ніяка сила не зупинить.
Але наші вельможі-мужновладці руйнують країну з середини більш результативно, ніж з зовні. І це дуже розчаровує. Ті хто повинен слугувати народові, слугує лише за своїми потребами.
Татьяна Рачкова Малиновская 04.06.2013 09:31 Заявить о нарушении