Меланхол я

Я вітер вечірній  на плечі  накину
В нічну прохолоду  тихенько порину
Під зоряним небом буду гуляти
Щось хочу забути, а щось пригадати.
Листя осіннє під ноги лягає
Тривогу і смуток мені наганяє,
Осінній цей похмурий  вечір
Мене  обіймає легенько за плечі.
І квітів осінніх ніжний дурман
Мене знову манить в сірий туман.
Я піду гуляти до самої ночі
Сумує  душа, сльозяться вже очі…
Осінь уже на порозі стоїть…
Та   все буде добре, уже не  болить…


Рецензии
Дуже романтично - трошки сумно, але є надія!
З повагою та теплом душі!

Ирина Дима   04.05.2013 15:58     Заявить о нарушении
Всех благ вам и вашей семье!

Ирина Дима   10.05.2013 19:47   Заявить о нарушении