Меланхол я
В нічну прохолоду тихенько порину
Під зоряним небом буду гуляти
Щось хочу забути, а щось пригадати.
Листя осіннє під ноги лягає
Тривогу і смуток мені наганяє,
Осінній цей похмурий вечір
Мене обіймає легенько за плечі.
І квітів осінніх ніжний дурман
Мене знову манить в сірий туман.
Я піду гуляти до самої ночі
Сумує душа, сльозяться вже очі…
Осінь уже на порозі стоїть…
Та все буде добре, уже не болить…
Свидетельство о публикации №112101211694
З повагою та теплом душі!
Ирина Дима 04.05.2013 15:58 Заявить о нарушении