Тебе я знав задовго до мереж,
Коли іще ніяк не мали ніків,
І то були мені найкращі ліки-
Коли всміхавсь, і ти всміхалась теж
Коли мені світились дві зорі,
Й я,нерозумний, забував їх колір,
І не бажав собі другої долі,
Ніж у їх світлі радісно горіть
Коли твій голос, ніжний і дзвінкий,
Мене наскрІзь пронизував собою,
Коли була як осінь золотою,
Коли ще був тобою я живий.
\ 10.10.12.
Тебе я знав задовго до мереж
© Copyright: Плачущий Паяц, 2012
Свидетельство о публикации №112101006756
Свидетельство о публикации №112101006756
Рецензии