Зрозум ють лише обран

Ніби пробіг електричний струм
Через дві зупинки
По трамвайних дротах

Закінчилася уже моя autumn
Ти мене не чекай
Я вимірюю свої почуття у нотах.

В такі хвилини запірнути в чай
З головою в ліжко
На останній потяг.

Думки мої тебе за собою волочать 
І знову ніжно-ніжно
Щось мені шепочуть.

Я зачиняюсь у незвичних римах
В незрозумілих фразах
Електронних літер.

В своїх холодних білосніжних зимах
У чорно-білих фарбах
Безкінечних ігор.


Рецензии