Зрозум ють лише обран
Через дві зупинки
По трамвайних дротах
Закінчилася уже моя autumn
Ти мене не чекай
Я вимірюю свої почуття у нотах.
В такі хвилини запірнути в чай
З головою в ліжко
На останній потяг.
Думки мої тебе за собою волочать
І знову ніжно-ніжно
Щось мені шепочуть.
Я зачиняюсь у незвичних римах
В незрозумілих фразах
Електронних літер.
В своїх холодних білосніжних зимах
У чорно-білих фарбах
Безкінечних ігор.
Свидетельство о публикации №112101004094