Безмежна кра1на

Безмежна, прекрасна, чудова країна,
Країна чудес без покор і неволі,
Незламна вона, як чудова родина,
Країна живе за законом любові.

Її не існує у нашому світі,
Вона не вмирає від підлої зради,
У ній не буває турботи в освіті,
Не знає вона про зрадливі поради.

«Цього не буває!» - ви скажете, мабуть,
Турботи в усіх проявляють роками.
Ви люди! А люди нічого не знають.
Ви краще вдивіться в білесенькі хмари.

Серед тієї німої країни,
Серед хмар тих простих, неозорих,
Сидить надзвичайна і добра людина,
Людина страждань непростих надпрозорих.

Ви чули про нього, питали ви завжди
Простого прекрасного щастя.
А також про нього ми разом всі знали,
Він з тих, хто ніколи не здасться.

Він кожного з нас чекає роками,
Така непроста його доля.
Завжди він тримає опіку над нами.
Для нього це також неволя.
Він знає і любить нас разом усіх,
Та з знань ми не можемо стерти,
Знання те безмежне не визве в нас сміх –
Людина живе, щоб померти.