1к:
Зоря згасає. Небо срібною росою
Світанок ніжно обійма.
Я забуваю, як жила лише тобою,
як цілий всесвіт віддала
Єдиному. А ти мені лишив журбу.
Весна буяє... душу крига огортає,
Замерзлі квіти на вікні.
Я забуваю.... Серденько більше не страждає...
Його немає. Я тобі
Так необачно на долоньці принесла.
приспів:
А я кохання в пісню переллю,
І у вінок з волошками вплету
Та й пущу по воді.
Пливи, пливи.
пливи віночку, аж у синю даль
до моря віднеси мою печаль
А хочеш - потопи,
Та не вертай мені.
2к:
Я забуваю ...по стежці розкидаю мрії,
Вони тереном зацвітуть.
Любов згорає… Віддам весні свої надії,
Нехай їх грози рознесуть
По всій землі… а я піду,
Розплету коси, самотньо над рікою стану.
Прощення в Бога не прошу –
Душа попросить. Востаннє пісню заспіваю
І обернуся на вербу.
А пісню з вітром та й до тебе відішлю…
Я забуваю...
© Copyright: Светозара Вольная, 2012
Свидетельство о публикации №112100800288
Свидетельство о публикации №112100800288
Рецензии