Лист 1
Ні серця, ні долі, ні твого, ні мого,
Не треба.
Ти бачиш одна, лиш треба спокою,
І тиші, і ласку, і твою, і мою,
Та ж треба.
Ти доля одна, адреса ж до тебе -
(пишу перший раз) початок до себе
До серця мого.
Ти стук вічних тих безодней незнаних
Таких лиш шалених, таких лиш цікавих -
Чи треба того?
Краса милує, не знаєш ти серця,
ти знаєш себе, б'єш душу на скельця
В пилинки.
І манить завжди, і цікавити буде
До днів безкінечних моїх не забуде
Й хвилинки.
Свидетельство о публикации №112100800138