Вже погасли зорі над моїм селом,
Вже нема курчаток в квочки під крилом,
Вже попрокидались, граються вони
І співають півні пісні навкруги.
Вже попрокидались люди у селі,
Вже зайнялись ділом і дорослі і малі:
Хто дав їсти свиням, хто припнув козу,
А он до хлопчина – підв’язав лозу:
“Ти рости лозина, сили набирай,
Смачним виноградом діток пригощай!”
І росте лозина в хлопця під вікном,
І кує зозуля за моїм селом.
Мне было 13 лет, когда я его написала.
Лозина
© Copyright: Олеся Мовчан-Орхидея, 2012
Свидетельство о публикации №112100701636
Свидетельство о публикации №112100701636
Рецензии
Очень проникновенный стих. Много подмечено. Понравился!
С уважением,
А.Назаренко 11.11.2012 03:40 • Заявить о нарушении
С уважением,
А.Назаренко 11.11.2012 03:40 • Заявить о нарушении
Спасибо, Антонина! Так приятно, что нашли время и прочли. А я, вот, снова достала свою детскую тетрадь.Сижу перечитываю, вдыхаю её запах...
Олеся Мовчан-Орхидея 11.11.2012 03:54 Заявить о нарушении
Олеся Мовчан-Орхидея 11.11.2012 03:54 Заявить о нарушении