Кошлатились думки,
поки стояла на пероні,
злизувала клей з кожної марки,
яку ти дарувала.
зима, що почалась чомусь у квітні,
білила стелю і стіни моєї душі.
квапились кудись малята,
можливо хотіли між птахів рости,
а звірі розчавлювали легені
і розривали мости.
ти голила підборіддя,
щоб скоріш змужніти,
а я вимірювала електрод роти
на відстань до тебе.
солила й перчила мед,
щоб був нестандартом,
ти ж так не любиш штампи,
хоч я і тягнусь до кліше.
сумувала, самувала
і не чекала,
відмивала від мене стежки,
та постіль лишила назавжди,
з присмаком моєї гіркоти.
зимов! спогади
© Copyright: Анастасия Начёсова, 2012
Свидетельство о публикации №112100609279
Свидетельство о публикации №112100609279
Рецензии