В моєму місті осінь
Жовтнева, золотава.
В її долонях грають
Ще літнії сліди.
Вона неначе птах
Мене зачарувала,
Неначе птах чарівний
Незнаної краси.
В її долонях теплих
Ще усмішок багато.
З облич вони не зникли
Під проливним дощем.
Бо дощ цей - сльози щастя,
Які оберігають
І очищають світ
Від горя й напастей.
Фотография взята из интернета
Ос нь
© Copyright: Галатея Обыкновенная, 2012
Свидетельство о публикации №112100608972
Свидетельство о публикации №112100608972
Рецензии