***

Робити вибір - важко, як завжди.
Що знов мене чекає там, за рогом,
Чого чекати - щастя чи біди
Коли опинишся за цим порогом?
Чи будеш знову за життя трястись,
Чи знайдеш те, що так шукала,
А,може, знову у хвості плестись,
Міняти маски, міряти зеркала?
Надіятись на краще, чи зійтись?
Заткнути гордість, стати на коліна,
Чи намагатись вірний шлях знайти -
Завдання долі виконать сумлінно.
Знайти той сенс, що мучить вже давно,
Що так натхненно фарби каламутить.
Як каменюка, що тягне на дно
І наче тінь, що скрізь за мною блудить.
Зловити б тінь, що в сутінках пливе,
Та очі не настільки добре бачать.
Чи може пустку, що в душі живе
І відгадати суть, що все це значить.
Любити те що є, чи йти кудись?
Збиваючи сумління до крові, затиснути себе у кляті рамки,
Спуститись з неба до землі, чи знову будувати замки?
Любити всіх і освітити світ
Вогнем душі, що ним добро зоветься,
Чи закопати все під буднів гніт
Й чекати поки загниється?
Робити вибір. Знати чи не знати,
Що завтра сонце спуститься за край.
Все, щоб не сталося - світові плювати,
А ти себе ще знов і знов карай...