la lasta limo

"...ми змовкнемо, коли вона прийде,
 а поки ми говорим тихо"

                Oeri
 
 де осіяння помст гряде
 нема основ для розуміння
 мораль потворна у створінні
 де бруд у золоті і де
 засохла кров дерев осінніх
 перетікає з ночі в день
 і знову в ніч - ця ніч страшна
 кровава майбуттям громами
 у темнім небі понад нами
 у душах і у склі вікна
 бо в холоді нової рами
 є пізнання що нині нам
 немає вибору бо дах
 збудований для нас з олжі
 немає цілості в іржі
 старезних і дірявих блях
 і в цьому є найбільший жах
 та вірю - змиють бруд і страх
 дощі яким нема межі?


Рецензии