ти оприлюднив свою сутність,
продав внутрощі. і я мушу?
тобі не важлива моя присутність.
головне не віддавай нікому душу.
червоно-кроваві схеми метрополітену
так нагадували наші вени,
неймовірні сплетіння наших думок,
політ мрій. як вирій пташок.
так багато хотіли,
мріяли і планували,
нажаль не взлетіли.
пробач, що вбивали
я тебе, а ти мене.
і знаєш, ти все ж таки мав рацію:
це була остання наша спільна станція.
***
© Copyright: Дом Солнца, 2012
Свидетельство о публикации №112100510560
Свидетельство о публикации №112100510560
Рецензии
