мій дар присвячений бабусі
і моя вдячність теж її..
за нев в дитинство повернуся
і твори прочимтам свої...
а роки йдуть і я доросла
та память не згаса в думках..
як на полях жовтіє просо,
так золотом живеш в роках..
для тебе дар оцей, кохана,
я дякую тобі за все...
була щаслива, хоч незнала,
що горе мить ця принесе..
лиш хрест жевріє одиноко
посеред памяті людей...
лишилась спогадом глибоким
у серці і в думках дітей...
приснись мені хоча б на нічку,
щось розхкажи й розхраду дай..
не снишся ти..й лиш смак порічки
лишивсь..і в голові "прощай!"..
м й дар присвячений бабус..
© Copyright: Тетяна Сугак, 2012
Свидетельство о публикации №112100306273
Свидетельство о публикации №112100306273
Рецензии