схололо навік у долонях тепло
і ніч наступила у днину..
і не зрозуміть: це приснилось,було,
чи просито із памяті лине..
погасло те світло в бурхливих очах,
що жити хотіло сердечно..
лишивсь лиш обійм на холодних плечах
і житиме він в тобі вічно..
нестало розради в гіркую ту мить,
коли все сіріє і чорним
здається весь світ і у часі висить
останній обійм безпризорний..
нестало чарівності теплих думок,
від цього зледнілося серце..
вплелася в життя, мов чар-зілля в вінок
й лишила відчинені дверці..
нема мозолів на трудливих руках,
лиш спогад лишивсь десь глибоко...
лишилась лиш думка, нажита в роках
й надія, літа що високо..
память для не..
© Copyright: Тетяна Сугак, 2012
Свидетельство о публикации №112100202720
Свидетельство о публикации №112100202720
Рецензии