Творцу... Из Елены Каминской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2012/09/28/6380


Голубчик, плохо без любви? Нет больше веры - только горе?
Надежы нет…ты ощутил горчайший привкус в разговоре?
Держись же в бедах, голубь мой, не уповая на спасенье.
Коль жизнь пуста, то, ной ли, вой – пустым окажется везенье.
Слезу пустить – намокнет всё: листы, обёртки и картины.
То делай, что тебя спасёт, что можешь и – не горби спину.
Успех же – совпаденье, смех: ведь звёздный дождь не будет вечно
Дела твои, всё, что успел, – вот это не пройдёт беспечно.
Душа есть в каждой ноте «ля», в прикосновении ладони.
В твоей земле – твоя земля, твоя вода в речном  придонье.
А свет, что с неба льётся  – нимб – как жар-огонь пылает в сердце.
Не просто ветреный экстрим – сквозь тёмное стекло вглядеться.
Ты видишь радуги весло, убор зелёный, солнце жита.
Тебя спасает – ремесло, дорога горестям закрыта.

Оригинал:

 Чому,  голубчику,  сумний,  немає  віри,  чи  любові,
 Надію  вкрали  чорні  дні,  чи  чуєш  гіркий  смак  в  розмові?
 Тримайся,  голубе,  в  біді  не  може  бути  порятунку,
 Якщо  життя пусте,  пусті  тобою  куплені  пакунки.
 Пустити  сльози  -  змокне  все:  листки,  обгортки  та  картини.
 Роби,  що  краще  над  усе  ти  вмієш  і  -  не  горби  спину.
 Що  успіх – сміх,  миттєвий  збіг,  бо  дощ  з  зірок  не  буде  вічно.
 Діла  твої,  все,  що  ти  зміг,  назве  не  кожен  просто  річчю.
 Душа  у  кожній  ноті  «ля»,  у  кожнім  дотику  руки.
 В  твоїй  землі  -  твоя  земля,  й  твоя  вода  є   у  ріки.
 А  світ,  що  з  неба  йде  усім,  мов  жар-вогонь  палає  в  серці.
 Це  не  аби-який  екстрим  -  дивитись  в  світ  крізь  чорне скельце.
 Ти  бачиш  райдуги  весло,  зелені  шати,  жовте  жито.
 Тебе  врятує  -  ремесло,   і  далі  смутку  шлях  закритий.


Аватар - Пабло Пикассо «Завтрак слепого». 1903.
Холст, масло. Музей искусства Метрополитен, Нью-Йорк.