Слово - не горобець: вилетить - не спіймаєш.
Приказка.
Хай лунає рідна мова
І співає небокраю,
Як тебе я силой слова
Викликаю, викликаю.
Вільним сокілом це слово
У повітрі в'єтся, в'єтся
І у хлопця молодого
Хоче вкрасти палке серце.
Відчуваю, що не бути
У цім житті з тобою разом,
Як змії не стрепенутись
І з птахами не літати.
Але я не заспокоюсь
І не опущу я руки,
Бо летить мій сокіл вільний
І тебе шукає всюди.
Він питає вітер з сонцем
О моїх тузі й печалі,
Щоб вони дощем холодним
Про дівчину нагадали.
Хай лунає рідна мова
І співає небокраю,
Як тебе я силой слова
Викликаю, викликаю.
Ворожка та сокiл
© Copyright: Наталья Левченко, 2012
Свидетельство о публикации №112093000462
Свидетельство о публикации №112093000462
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.