Відлітають птахи у краї, де немає морозів,
Шурхотять під ногами, мов листя, вчорашні жалі,
І здаються до болю знайомими серцю в цій прозі –
Надранкові серпанки і кревні мої – журавлі.
Задрімала душа на кордоні тремкого мовчання,
Ще глибокая ніч Ясну суть горне в темні шовки,
Залишилась лиш мить до цнотливо щасливого рання:
По землі – крок вперед, до безсмертя – на витяг руки...
***
© Copyright: Валентина Чайковская, 2012
Свидетельство о публикации №112093001923
Свидетельство о публикации №112093001923
Рецензии
"Задрімала душа на кордоні тремкого мовчання,
Ще глибокая ніч Ясну суть горне в темні шовки" -
читаю і аж заколисує магія пані Чаклунської - защемило
млосно та тремко...
Най Вам Боже пошле усе-усе!
З теплом та шаною -
Олена Ра 23.03.2013 22:18 • Заявить о нарушении
Ще глибокая ніч Ясну суть горне в темні шовки" -
читаю і аж заколисує магія пані Чаклунської - защемило
млосно та тремко...
Най Вам Боже пошле усе-усе!
З теплом та шаною -
Олена Ра 23.03.2013 22:18 • Заявить о нарушении
Люба, Оленочко! До щасливої сльози схвилював Ваш щирий відгук. І посмішка, і радість ввійшли у душу. Уже лечу, але з якими піднесеними чуттями! (Я тепер рідко гостюю на сторінці). ДЯКУЮ! Ясних Вам горизонтів, хороша! Щасти!
Валентина Чайковская 24.03.2013 09:28 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 24.03.2013 09:28 Заявить о нарушении