Хвороба є ! А лікаря немає.
Байдужим став, апатія в мені.
Хвилина до безсмертя так лякає…
Чи зможу сам від себе утекти?
Тваринний стан, людиною не пахло.
Це тільки сон, де мріями помер,
Роки пройшли і з ними все пропало,
У серці механізм колись завмер…
Це прірви край, примарами натхнений,
Сріблястий світ тьмяніє кожен день,
Чому я біль, інакше розумію?
Стосується мене! Я наче звір…
Метелик був я міг його спинити
Кричать думки: - Крилатко, зупинись!
Вогонь жадав, красою охопити
Пустотами одвічно: «Схаменись»!
Даруй життя, прийди на допомогу,
Відкинь навчання долі хоч на мить,
Зроби хоч щось, інакше ця хвороба,
За лічені секунди полонить.
Хвороба XXI столiття
© Copyright: Лунный Шепот, 2012
Свидетельство о публикации №112092801089
Свидетельство о публикации №112092801089
Рецензии
