Печаль Иванны... Из Веточки Вишни

                Перевод с украинского:
               

               
Ночь, как кошка, подкралась легко и нежданно,
Заглянула заря, только стало свежо…
И вздохнула в качалке бабуся Иванна,
Удивилась, что кто-то фонарь вдруг зажёг.

Стены жёстко серели, до крика, до стужи…
Одиночество ело с насмешкой: – Ну, что?
Через гордость свою ты осталась без мужа,
А теперь пьёшь печаль свою в старом манто?!

Не простила предательства чёрную кошку,
Но любовница – всё же не целый гарем!
И пекло вновь, как вспомнится… Ночь за окошком
Проглотить наготове – без всяких проблем…

А на улице смех, поцелуй при народе,
И летит белый пух с тополей, словно снег…
Время давние счёты с Иванною сводит,
И морщины укрыли лицо ей… навек.

Оригинал:

Ніч, мов кішка, підкралась так швидко й неждано,
 зазирнула в кімнату найперша зоря,
 і зітхнула у кріслі бабуся Іванна,
 здивувалась,  що хтось  запалив ліхтаря.

 Стіни вперто сіріли,  стискали до крику,
 і самотність жорстока  глузливо: - Ну,  що?-
 через гордість свою позбулась чоловіка,
 а тепер п'єш печаль у старенькім манто!

 Не пробачила зраду...оту,  саму  першу,
 і коханка одна - то ж не цілий гарем!
 І пеклO знов при згадці,  і ніч, ніби верша,
 проковтнути готова була без проблем...

 а на вулиці кроки, і сміх, й поцілунки,
 і летів білий пух із тополь, ніби сніг.
 Зводив час із Іванною давні рахунки:
 зморшки вкрили чоло вже надовго...навік.