Бюст декабря перевод с украинского

ПОГРУДДЯ ГРУДНЯ (Василь Мак, http://www.fantclubcrimea.info/6-mak-stihi.html)
 
При повнім місяці лунають лунко луни,
I мигкотять коти очей зеленим блиском,
Сніг на дахах пелюшкою з колиски
Закутав сон циганської комуни,

Та й заколисує вербальним баритоном...
В асфальтах санний слід шкребе фальцетом,
Шкребе пером поет, удаючись поетом,
Зірок підслухавши картаві камертони –

Шкребе фальшиво, бо не знає ноти,
Бо він як місяць, як те дзеркало здавна...
Із потойбіччя десь луна луна –
Якщо прислухатись, то можна вчути:
– Хто ти?
Бог зна!..

Погруддя грудня, зліплене зі снігу,
Встає над містом моторошнувато,
І місто стигне якось винувато –
Чи ще пожити, чи вві сні вмирати...
I наглий місяць в тім вбачає втіху.

БЮСТ ДЕКАБРЯ (перевод П.Голубкова)

Звучат так гулко эха в  полнолунье,
Зеленым блеском отливают кошек глазки,
На крышах снег пеленкой из коляски
Закутал сон цыганской всей коммуны,

И убаюкал всех вербальным баритоном...
В асфальтах санный след скребет фальцетом,
Скребет пером поэт, прикинувшись поэтом,
Картавых звездочек подслушав камертоны -

Скребет фальшиво, ведь не знает ноты,
Как зеркало, как эхо издавна...
Из зазеркалья - эха отповедь слышна -
Прислушавшись, услышать можно: - Кто ты?
- Бог зна...

Бюст декабря, что вылеплен из снега,
Встает над городом немного жутковато,
И город стынет как-то виновато -
То ли пожить еще, во сне ли умирать... И
Нахальный месяц видит в том утеху.