Пусто й темно. Непомітно
Я втікаю разом з вітром,
Відпускаю з сонцем в полі,
Все що винна я для долі
Разом з ранком прокидаюсь
У світанку розчиняюсь
І спускаюсь із заходом
Тихих зорей хороводом.
В цвіті квітня, в ароматі
Я радію щойній втраті.
Тіло з серцем розлучаю.
Я себе щодня втрачаю.
я
© Copyright: Татьяна Куманина, 2012
Свидетельство о публикации №112092505562
Свидетельство о публикации №112092505562
Рецензии